під

I по́ду, ч.

1) Низинне місце; западина.

2) Нижня горизонтальна поверхня, площина якого-небудь приміщення, ями, печі і т. ін. || мет. Дно в доменній печі.

3) Місце, майданчик для стіжка.

4) діал. Горище.

II прийм., із особ. займ. оруд. в. одн. ПІ́ДІ, пі́до. Сполучення з прийм. під виражають: Просторові відношення:

1) із знах. і оруд. в. Уживається для означення особи, предмета і т. ін.: а) нижче якого спрямована дія (знах. в.); б) нижче якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). || Уживається для означення тексту, в кінці якого стоїть або ставиться підпис, дата, зауваження і т. ін. (оруд. в.). || Уживається для означення предмета, покриву, шару і т. ін.: а) у спід чи в зворотний бік якого спрямована дія або накладається, застосовується що-небудь (знах. в.); б) на споді або на зворотному боці якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). || Уживається для означення маси, речовини: а) в глибину якої спрямована дія (знах. в.); б) у глибині якої відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.).

2) із знах. і оруд. в. Уживається для означення предмета, місця: а) в нижню частину якого спрямована дія (знах. в.); б) біля нижньої частини, основи якого відбувається що-небудь або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.).

3) із знах. і оруд. в. Уживається для означення предмета, місця: а) у напрямку якого спрямована дія (знах. в.); б) біля якого відбувається дія або міститься хто-, що-небудь (оруд. в.). || Уживається для означення руху в напрямку до вершини чого-небудь; на (знах. в.). Обставинні відношення:

4) із знах. і оруд. в. Уживається для означення певного явища або об'єкта дії, впливу: а) у зону поширення якого потрапляє або спрямовується хто-, що-небудь (знах. в.); б) у межах, зоні поширення яких відбувається дія або перебуває хто-, що-небудь (оруд., рідко знах. в.). || Уживається для означення предмета, у сферу дії якого спрямовується або потрапляє хто-, що-небудь (знах. в.). || Уживається для означення дії, в межі якої спрямовується або потрапляє хто-небудь (знах. в.). Потрапити під скорочення. || Уживається для означення влади, впливу, захисту і т. ін.: а) у межі яких спрямовується або потрапляє хто-, що-небудь (знах. в.); б) у межах впливу когось, чогось відбувається що-небудь або перебуває хтось (оруд. в.). Бути під командою. || Уживається для означення примусових обставин: а) в які потрапляє або спрямовується хто-небудь (знах. в.); б) в яких перебуває хто-небудь (оруд. в.). || Уживається для означення несприятливого становища, в якому хто-, що-небудь перебуває (оруд. в.).

5) із знах. і оруд. в. Уживається для означення певного способу виконання якої-небудь дії (знах., рідше оруд. в.). || Уживається для означення предмета, за допомогою якого виконується дія (знах. в.). Стригти під гребінку. || Уживається для означення обмежувальної умови здійснення якої-небудь дії (оруд. в.). || Уживається для означення забезпечення чимось певної дії (знах. в.). || Уживається для означення звуків, у супроводі яких відбувається дія, або мелодії, у відповідності до якої відбувається дія (знах. в.). Означальні відношення:

6) із знах. і оруд. в. Указує на наявність якоїсь зовнішньої предметної ознаки кого-, чого-небудь (оруд., рідко знах. в.). || Указує на ознаку, яка допомагає розпізнати або відшукати кого-, що-небудь (оруд. в.). Зберігатися під номером. || Указує на ознаку, яка визначає обставину, керівну ідею і т. ін., за якими виконується дія (оруд. в.). || Уживається на означення певної особи, певного зразка, якому уподібнюється хто-, що-небудь або які наслідуються кимось (знах. в.). || Указує на предмет, особу чи ознаки предмета, особи, у відповідності до яких добирається або до яких прирівнюється хто-, що-небудь (знах. в.). || Указує на характер використання, застосування предмета (оруд. в.).

7) з оруд. в. Уживається для означення стану, в якому хто-небудь перебуває, або того, що спричинилося до якогось стану. Часові відношення:

8) із знах. в. Уживається для вказування на переддень чого-небудь. || Уживається для означення часу, моменту припинення дії. || Уживається на означення пори, часу, коли відбувається якась дія або виявляється який-небудь стан.

9) із знах. і оруд. в. Уживається для означення події, одночасно з якою відбувається якась дія або наявний який-небудь стан (знах. в.). || розм. Уживається для означення маляти, яке народилося після попереднього (оруд. в.). Кількісні відношення:

10) із знах. в. Уживається для визначення міри чого-небудь у наближенні до повної межі.

11) із знах. в. Указує на наближення до якої-небудь кількісної межі, до якоїсь міри. Причинні відношення:

12) з оруд. і знах. в. Указує на причину дії, стану або вияву чого-небудь (оруд. в.). || Уживається для визначення предмета, внаслідок дії якого відбувається інша дія (оруд. в.). || Уживається для визначення дії, події, стану і т. ін., залежно від яких відбувається певна дія чи наявний відповідний стан або які є причиною певних дій, відповідного стану (знах. в.). Відношення мети:

13) із знах. в. Указує на мету дії. || Указує на мету використання або призначення предмета, особи. Об'єктні відношення:

14) із знах. в. Уживається для означення предмета, безпосередньо на який спрямована дія. || Уживається для означення особи, на яку спрямовуються чиїсь дії, вплив, певні відношення і т. ін.